Я вважаю найгіршими помилками, яких ми припускаємося у відносинах з собакою, ОЛЮДНЕННЯ та НЕПОСЛІДОВНІСТЬ.
Використовую в цьому дописі “ми”, бо і сама цим грішу і за всіма знайомими собачниками нерідко помічаю.
Олюднення собаки
Ми очікуємо від собак певних зрозумілих нам, людям, дій, забуваючи, що це зовсім інші істоти, які сприймають навколишній світ геть інакше.
Ми беремо собаку в наше людське життя й очікуємо, що він буде жити за нашими критеріями нормальності. А для нього нормальним є: винюхування, гризіння, вилизування, обмін мітками, вивалювання у вонючці тощо.
Ми приписуємо собакам людські емоції та почуття, бо нам так простіше і зрозуміліше.
Як приклад, нам здається, що песику ганьба за розірвані туфлі, а насправді він не розуміє нашого обурення і в типовій для себе формі всього-на-всього виражає заклик до примирення. Або часто можна почути фрази: “він мені мститься”, “та він хоче бути головним”, “у нього корона на голові”, хоча сучасними вченими вже давно доведено й описано в сотнях книг, що собака не вміє мислити аж настільки складно і робити такі глибокі висновки.
Ми дивимось популярні відео про собак, де з нашої людського погляду собачка сміється, чи робить щось кумедне, а насправді відчуває сильний страх чи стрес.
Як наслідок, ми не завжди розуміємо собаку, його потреби, страхи та бажання, що псує комфортне співіснування.
Непослідовність дій щодо собаки
Можна тільки уявити, наскільки важко собаці пристосовуватися до нашого людського світу. Незрозуміла мова, непередбачувані дії. Саме тому для собак дуже важливі ритуали, тобто певна послідовність одних і тих самих дій:
- Зі мною зранку погуляли, потім нагодували, значить все добре, мені це зрозуміло.
- Зробив щось, за це похвалили, запам’ятав. Наступного разу зробив те саме, не похвалили, ще й проігнорували – непорозуміння, стрес.
- Сьогодні моя людина у хорошому настрої, дозволила залізти на диван, а завтра прийшла зла з роботи й вже не дозволила. Собака геть не розуміє, що ж сталося, чому так.
Прості приклади непослідовності з мого життя з собакою
На певних ділянках на прогулянці я завжди відпускаю свою собаку з повідця. А коли забуваю, то бачу в її поведінці повне непорозуміння: зупиняється, дивиться на мене, обтрушується. Або коли я даю смаколик за виконання команд, за гігієнічні процедури, а чоловік ті ж самі смаколики дає просто так. Зрозуміло до кого вона наступного разу прибіжить щось просити 🙂
До чого призводять такі дії з собакою
Коли людина стає непередбачуваною, собака стресує, бо не розуміє як себе поводити. А постійні стреси у собаки призводять до деструктивної поведінки та хвороб. До того ж собака може перестати довіряти людині, або ставитися насторожено.
Я іноді думаю, наскільки простіше було людям співіснувати з собаками, коли знань про них було мало і їх просто експлуатували для певної роботи, як от охорона чи полювання. І наскільки складніше стало, коли ми зробили з собак справжніх членів родини. Але ж воно того варте, чи не так?
