В обласних центрах та великих містах України можливість забронювати петфрендлі готель вже не є рідкістю.
Але наш чималий досвід подорожей з собакою свідчить – навіть якщо в описі готелю вказано, що дозволено перебування з тваринами, варто перед бронюванням все ж уточнити, чи це дійсно так та дізнатися деталі. Бо часом трапляються неприємні сюрпризи. Наприклад, може бути обмеження за породою, чи за розміром.
Приклади готелів, в яких ми зупинялися з собакою в Україні
Якось під час підготовки до подорожі Хмельниччиною ми бронювали номер у парк-готелі «Теремки» у Колодіївці на березі Дністра, щоб насолодитися чарівною красою Бакоти.
Ми збиралися туди, звісно ж, з собакою. Але зателефонувавши, дізналися від менеджера готелю, що у них дозволяють відпочивати тільки з собаками не більше 3 кг. Звісно ж мій 7 кілограмовий цвергшнауцер – це дещо більша собака. Ми намагалися домовитися, але щоразу чули ту саму відповідь.
Оскільки ми їхали групою, то вирішили ризикнути й все ж забронювали номер. Я тоді розраховувала на те, що ніхто там на рецепції не буде зважувати мою собаку. Занесу в сумці, заселимось, а там вже якось буде.
Коли ми прибули на місце, перше, що я побачила – двох здоровенних алабаїв на ціпках, які охороняли територію парк-готелю. «Може песиків до 3 кг їм тут просто згодовують» – подумала тоді я.
Як ми і розраховували, заселили нас без проблем. На розмір Аяші ніхто не звернув ніякої уваги.
Також бувають випадки, коли з собакою селять тільки в певні категорії номерів. Пам‘ятаю одну неприємну ситуацію, яка сталася з нами в готелі «Кайзер» в Чернівцях. Для нас з чоловіком забронювали стандартний номер. Про собаку повідомляли при бронюванні й все було узгоджено. Ми приїхали з нашою групою в готель ввечері. На рецепції нас розподілили по номерах. Нам дістався симпатичний номер з хорошим видом на верхньому поверсі.
Але вранці, коли ми спустилися з Аяшею на прогулянку, менеджер готелю раптом влаштувала керівниці нашої групи скандал. Мовляв, ми не показали собаку на рецепції й нас з нею мали заселити на першому поверсі у меншому номері з простішим інтер‘єром. Ми були дуже здивовані, бо собаку ми нікуди не ховали, просто людей було багато, всі були вже втомлені після дороги та навіть гадки не мали, що треба проходити якийсь додатковий фейсконтроль на вибір якості апартаментів. Ситуацію вдалося вирішити, нас нікуди не переселили, але погане враження про сервіс готелю залишилося.
Звісно ж, мені більше довподоби готелі, де є чітка позиція стосовно петфрендлі, з заздалегідь прописаними правилами й зрозумілими умовами перебування з собакою. Це, в основному, великі мережеві готелі. Так, вартість перебування з собакою в такому місці може коштувати +50% від вартості номера, але при цьому не буде ніяких неприємних сюрпризів.
Такі готелі в Україні є в основному у великих містах. Водночас найцікавіші туристичні перлини, як на мене, знаходяться далеко за межами обласних центрів.
Візьмемо, наприклад, славне місто Переяслав на сході Київської області. У місті з тисячолітньою історією і з купою неоціненних пам‘яток архітектури та музеїв ми знайшли чи не єдиний готель «Пектораль», в якому, звісно ж, ніколи й не чули слова петфрендлі.
Розуміючи ситуацію, ми тоді вирішили їхати й домовлятися на місці, не попереджаючи про собаку. Оскільки ми знову були в подорожі з групою, Аяшу в сумці при поселенні на цей раз дійсно ніхто не помітив. Як сказав мій чоловік, зайшовши в номер: «Ір, вони не помічають іржаві крани та подерті шпалери, а ти дивуєшся, що вони собаку не помітили» Ми зупинялися в цьому готелі лише на одну ніч, зранку виходили на прогулянку і знову залишились непомітними.
Дуже сильно здивувалися офіціантки у кафе готелю, коли ми снідали, побачивши під столом собаку. Схоже, це був їх перший подібний досвід. Відвідувачів крім нас в той час не було, тож я не сильно переймалася ситуацією, але ви б бачили їх обличчя. Це я вже потім дізналася, що в місті в принципі нема петфрендлі закладів, бо собачок тут в основному заводять на ціпок у будку і в кафе з ними ніхто не ходить.
Попри такі курйозні ситуації й всупереч тому, що ринок петфрендлі готелів в Україні все ще слаборозвинений, в цілому у нас за 5 років подорожей залишились позитивні враження. Були місця, де з нас зовсім не брали доплату за собаку, дозволяли брати Аяшу в ресторан, навіть якщо готель не позиціювався як петфрендлі.
У Кам‘янець-Подільському в міні-готелі «Стара Русь» нам навіть м‘ясо для собаки окремо варили на наше прохання, коли Аяша ще була на натуральному харчуванні.
А в деяких готелях так переймалися за свої килими, що бігли перед нашим заселенням обов‘язково їх забирати або скручувати. Я завжди потай веселюся з такої метушні, то ж вони, мабуть, не підозрюють, що собака зі мною у ліжку спатиме.
У середньому вартість перебування в готелях з собакою обходилась нам від 200 до 600 грн за добу додатково до вартості номера. Так, з собакою дорожче та потрібні додаткові зусилля, щоб знайти петфрендлі місце, але, на мою думку, воно того варте.
Подорожуйте зі своїми песиками.
