З собакою по музеях

🏛️ Перше, про що запитає людина в здоровому глузді:

А навіщо взагалі собаку тягати по музеях? Йому ж це не потрібно!

Моя відповідь доволі проста. По музеях ми ходимо в основному в подорожах. Залишати собаку в готелі, чи в незнайомій квартирі саму я точно не готова. Тому вона завжди з нами, куди б не йшли, навіть на екскурсії в Одеському оперному театрі була. Тільки тссс.

А хіба з собакою пускають в музеї?

Звісно, якщо б я просто зайшла з собакою на повідку, то в 90% музеїв України мене б попросили вийти.

Єдине місце, де екскурсовод дозволила ходити Аяші по підлозі, був мезей Григорія Сковороди у нас на Харківщині, який, на привеликий жаль, дуже постраждав від ворожої ракети. Там і територія музею в Сковородинівці була прекрасною для прогулянок. Сподіваюсь відновлять.

В інших місцях я саджала Аяшу в сумку на плече, робила покерфейс і сміливо заходила.

Пам‘ятаю як у Сумському Художньому музеї приблизно через годину нашого там перебування, наглядачка помітила собаку у мене на плечі і дуже здивувалася:

Це що жива собака? А я думала іграшка.

Просто Аяша вже настільки досвідчений турист, що при будь-якій слушній нагоді спить. Бо знає, що зараз знову десь треба буде довго ходити на своїх чотирьох.

Але іноді вона дуже уважно слухає екскурсовода, чим завжди викликає в оточуючих посмішку. Я часто сміюся, що мабуть вже розумніша за мене, стільки різноманітної інформації за життя почула.

Єдиний музей, куди нас категорично не впустили з собакою, трапився у Харкові. Ось так об‘їхали півкраїни, а в рідному місті собаці не дали подивитися на експонати залізнодорожного музею. Але ми не засмутилися, бо не йшли туди цілеспрямовано, а просто чекали поїзд і був вільний час.

Найбільший недолік таких походів з собакою — тягати довго на плечі 7 кг доволі важко, тому ми з чоловіком періодично міняємося нашою бородатою валізкою.

На випадок, якщо не впустять, у нас завжди є план «Б» — хтось один залишиться з собакою на вулиці або десь неподалік, доки інший походить по музею. А потім поміняємося. Такі випадки у нас поки що були тільки під час екскурсій храмами, але це вже зовсім інша історія.

Поділитися:

Вам також може сподобатись ⤵️