Дуже цінним для будь-якого собаки є вміння заспокоюватись і нічого не робити. Є собаки менш реактивні, яким це дається легко. Проте моя собака з дитинства – реактивна. І хоча я й допомогла їй навчитися справлятися зі своїми емоціями в багатьох різноманітних обставинах, зриви все одно бувають. Тому нам доводиться постійно працювати з вмінням заспокоюватися і розслаблятися.
То як же навчити цьому собаку?
Є три основні види вправ, які мені допомагають навчати собаку бути спокійною:
- вправи на підкріплення спокою;
- вправи за протоколами релаксації;
- вправи на самоконтроль.
З самого цуцика я підкріплювала у собаки будь-яку спокійну реакцію, а не сприймала це як щось належне. Наприклад, пройшла собачка спокійно поряд з купкою галасливих дітей – я підкріпила, не нагавкала на дивного дядьку – я підкріпила і т.п. Підкріплюю спочатку маркером, у нас це слово “Да, супер!”, а потім смаколиком. Коли маркер вже добре закріпився можна й без смаколика, головне – підкріплювати бажану поведінку.
Також чудово допомагають вправи за протоколами релаксації. Вони є різні, проте мені легше за все дається ось така методика.
Цю методику я взяла з лекції норвежської кінологині Турід Ругаас, яка вже понад 30 років займається собаками та є авторкою численних книг.
Чи помічали ви як собаки копіюють нашу поведінку?
Якщо уважно спостерігати, то можна помітити, що собака сідає чи лягає біля нас, коли ми спокійно сидимо. Навіть якщо він перед цим ходив і обнюхував територію, все одно повернеться до нас і сяде або ляже поряд, якщо ми довго сидітимемо спокійно на одному місці.
Саме цими здібностями і варто скористатися, щоб навчити собаку бути спокійним:
- Практикуємо спокійне сидіння. Сідаємо на лавці в тихому місці, обов’язково пристібаємо собаку на повідець і просто спокійно сидимо. Найголовніша умова – ми нічого не кажемо собаці, навіть не дивимось на нього. Якщо він робить якусь небажану нам дію, ігноруємо. Таким чином навчаємо собаку розслаблятися поряд із нами. Бажано робити цю вправу хоча б по 10 хвилин в кінці кожної прогулянки.
- Завершення активностей. По завершенню будь-якого тренування чи активної гри, завжди робимо таку ж саму вправу на заспокоєння і розслаблення. Сідаємо і заспокоюємося, дозволяючи собаці заспокоїтися також.
- Ігноруємо небажану поведінку. Звісно ж, спочатку треба переконатися, що у собаки закриті базові потреби, його не мучить спрага, він зробив свої туалетні справи, не потерпає від погодних умов тощо. Якщо собака робить щось небажане, ігноруємо це. Навіть не дивимось на нього. Через певний час собака зрозуміє, що така поведінка не призводить до уваги та заспокоїться.
- Подаємо сигнали відпочинку. Важливо також навчити собаку залишатися спокійним і не зриватися з місця, коли ми встаємо чи відходимо. В першу чергу нам самим варто робити свої рухи плавними та повільними, а також показуємо собаці долонею обмежувальний сигнал, що він має залишатися на місці, і не реагуємо при цьому на його рухи.
🌟 Я намагаюсь робити цю вправу навіть взимку, тільки скорочую час сидіння, якщо дуже холодно. Якщо постійно практикувати ці методи, собака навчиться розслаблятися в різних ситуаціях та залишатися спокійним поряд з вами. Ігнорування непотрібної поведінки допоможе підкріпити цю надзвичайно корисну навичку. 🌟
Вправи на самоконтроль найлегше робити з іграшкою. Я вчила собаку вміти не тільки хапати іграшку і гратися, а й витримці, коли іграшку можна схопити тільки по команді “можна”. Потім поступово ускладнювала вправу сидінням на витримці. Все робила в ігровій цікавій для собаки формі.
