В попередньому дописі йшла мова про варіанти тренінгу собак без використання команд голосом. Вивчаючи тему, я розмірковувала над тим, а чи змогла б я ось так повністю відмовитися від голосових команд на користь жестів та мови тіла.
Прийшла до висновку, що в цілому змогла б, проте я доволі емоційна й балакуча персона, тому мені дуже важко відмовитися від словесної похвали собаки – від моїх галасливих «Ай браво!», «Супер!», «Молодець!», «Розумниця моя» і подібних. Не уявляю своє життя з собакою без цих емоційних вигуків 😅
Команди у взаємовідносинах з чотирилапим другом – точно НЕ головне, але деякі нам все ж дуже стали у пригоді.
Ділюся списком команд для собак, які нам дійсно знадобилися у побуті та в подорожах:
- Поруч (у нас – хіл). Я не вчила собаку суворому спортивному “поруч”, щоб вона прилипала до ноги й заглядала мені в очі. Мені це не потрібно. Цю команду я використовую лише для безпеки собаки: щоб на неї не наступили в натовпі, щоб безпечно обійти якийсь небезпечний об’єкт, щоб безпечно і ввічливо пройти повз іншу собаку чи людину, ну і щоб не плуталася під ногами інших людей і не заважала їм.
- Барʼєр. Оскільки ми часто буваємо в місцях зі складним рельєфом, наприклад в горах та в інших місцях, де є перепони на шляху, періодично доводиться нагадувати собаці, що краще перестрибнути. Виручає також, коли не хочеться, щоб собака намокла в калюжі чи в потічку. А ще дуже помічна команда на залізничних вокзалах, коли треба швидко на зупинках перестрибнути через рейки, щоб дістатися відповідного місця вигулу.
- Верх. Спочатку це була лише ігрова команда для заскакування на певну поверхню. Але потім я навчила Аяшу по цій же команді відходити на узбіччя, чи тротуар з дороги. Взагалі команди напрямку руху дуже допомагають нам, де б ми не знаходились.
- Машина та дорога. При слові “машина” Аяша включає увагу і чекає, поки проїде машина. А по команді “дорога” теж зупиняється, але перед дорогою. Неоціненні команди для безпеки чотирилапого, як на мене.
- Чекай (у нас – варт). Ця команда незамінна як при вигулі без повідця, так і на повідці. Наприклад, коли в незнайомій місцевості я не бачу, що перед нами за рогом. Обов’язково прошу собаку зачекати, якщо вона йде попереду, спочатку проходжу першою, аналізую обставини і потім вже кличу собаку. Колись на нас так із-за рогу вистрибнула вівчарка без повідця і дуже агресивно кинулася на Аяшу. Врятувало схопити собаку на руки, поки підбіг власник вівчарки. З того часу не дозволяю виходити собаці першою навіть на повідці.
- До мене (у нас – кам). Оскільки часто гуляємо без повідця, то без цієї команди ніяк не обійтися, в першу чергу заради безпеки собаки, звісно ж.
- Куча. Це саме те, про що ви подумали 🙂 Ця команда дозволяє нагадати собаці, що треба б вже зробити свої туалетні справи. Особливо корисно, коли дуже обмежений час на вигул, наприклад на стоянці поїзда.
- Обійди (у нас – аут). Починала вчити цю команду чисто для тренування просторового мислення у собаки, але вона стала для нас корисною, коли заходить за стовп чи за дерево, щоб мені не доводилось обходити за нею.
- Нюхай. Це окрема команда у нас саме для ноузворку. Для будь-якого іншого пошуку у нас є команда “шукай”.
- Сидіти, лежати, стояти, назад, лапку використовуємо, в основному, для фітнесу та наших любительських занять з ралі обідієнс.
Частину команд для собак в нас українською, але деякі перевчила англійською для зручності.
Зараз вчимо з Аяшею команду “тихо”. Для моєї балакучки – це найскладніша команда, мабуть, яку тільки можна придумати. Як заведеться – не заткнеш. Ну тут треба, звісно ж, більше працювати саме з реакціями, а не тільки з командами. Але я в нас вірю, все вийде. Бо працювати з собакою не пізно в будь-якому віці.
Ще вчимо “ліво” та “право” для просторового мислення та розумового розвитку. Як довчимо, обов’язково розкажу, як ми це робили.
Це всі базові команди для собаки, які реально знадобилися нам у житті.
