По мотивах вебінару зоопсихолога Катерини Собко
На прогулянці важливо забезпечити баланс різних потреб собаки:
- нюхати;
- спостерігати;
- робити мітки;
- спілкуватися з іншими собаками;
- гратися;
- отримувати фізичне та розумове навантаження.
Тобто прогулянка має складатися з різних етапів, дозовано по кожній із потреб.
Якщо йде перекіс в якусь одну, відповідно інші потреби залишаються недореалізованими, що впливає на поведінку і якість життя собаки.
Наприкінці вигулу потрібні заспокійливі дії. Наприклад, можна посидіти на лавці в тихому малолюдному місці й потім повільно дійти додому. Бо вдома собака повинен відпочивати, в ідеалі.
Як гуляємо ми
Наші прогулянки з Аяшею діляться на 3 типи:
- короткі (30-40 хвилин);
- довгі (1-2 години);
- мініпоходи (півдня або весь день).
Починаємо ми прогулянку завжди з туалетних справ, винюхування «новин» по околицях та спостерігання за тим, що відбувається навкруги.
Щоразу намагаюся хоча б частково змінювати маршрути.
Довгі вигули я періодично поєдную з походами на пошту, в магазин, чи в інші потрібні мені місця, а також з пробіжками.
Дорогою даю собаці час на винюхування, знайомство з собаками, спостерігання. У кишені ношу собачі смаколики, щоб йдучи повторювати команди, які вона вже знає, або відвертати від подразників.
Такі прогулянки я чергую з «чисто собачими», коли веду її якомога далі від людей та собак, щоб повноцінно погратися та потренуватися.
Звісно ж, не завжди в мене виходить дати їй потрібне інтелектуальне та фізичне навантаження, тому ми «доганяємось» вдома ввечері. Якщо у мене зовсім нема часу та сил на це, на допомогу приходять пошукові ігри: ховаю смаколики по квартирі у складних для пошуку місцях або видаю нюхальний килимок.
А от у мініпоходах, які бувають не частіше 1-2 разів на місяць, більшу частину прогулянки займає вивчення нових місць та запахів. Собака втомлюється від довжини маршруту і нової інформації, тому інші навантаження майже не даю.
