Блог про активне життя з собакою
Я подорожую з собакою з 2017 року. За цей час ми разом об’їхали різним транспортом понад 50 міст, побували на всіх найвищих вершинах Карпат, ходили на байдарках та яхтах, жили як в готелях, так і в наметах.
Ділюсь своїм досвідом подорожей з собакою та корисною інформацією про безпеку в подорожах, про необхідні документи для собаки, відвідування різних місць з собакою тощо.
З таким собакою можна пересуватися у громадському транспорті, в тому числі в салоні літака та таксі, перебувати в готелях, а також в публічних місцях: ресторанах, магазинах, кафе, музеях, аптеках, навчальних закладах, лікарнях тощо. При цьому за собаку ніяка додаткова плата не стягується. Звучить привабливо, чи не так?
Ми вживляли чип ще у 2019 році в державній районній ветклініці. Процедура швидка і безболісна, коштувала тоді десь 300-400 грн. Важливо обов‘язково перевірити одразу в ветклініці, чи він сканується, щоб потім не було сюрпризів на кордоні. Цей чип є сучасним аналогом клейма, тобто це індивідуальний номер, який дозволяє ідентифікувати собаку в базі даних, і нічого більше. Як у людей ІПН, але собаки не є платниками податків 😀
Якщо заглянути в правила перевезення тварин Укрзалізницею, там написано «…при наявності ветеринарного документа, оформленого належним чином». Ветеринар категорично відмовився надавати нам довідку в поїзд, уявляєте?
Хочу поділитися з вами набором медикаментів та приладдя, які я зазвичай беру в дорогу для собаки про всяквипадок. Цей список сформувався на основі нашого досвіду численних подорожей з собакою та за допомогою рекомендацій ветеринарів. Аптечку я складаю за принципом того, що з собакою може статися в подорожі: отруєння, поранення, алергічна реакція, тепловий удар або навіть застуда.
З першим собакою, який прожив з нами 13 років мого дитинства, наша сім’я змінила 4 місця проживання. Крім цього, 7 років поспіль щороку ми літали у відпустку з Казахстану до Харкова і, звісно ж, нашу Ніку завжди брали з собою. У літаку ця біла кучеря, вагою з невеликий кавун, завжди поводилася гідно.
Щоденний догляд за шерстю шнауцера не такий вже й складний: після кожної прогулянки помити лапи з шампунем або милом для лап, а якщо потрібно, то ще живіт і бороду. Вичесати собаку пуходеркою та гребінцем декілька разів на тиждень. Помити повністю 1-2 рази на місяць. В готелях та зйомних квартирах все роблю так само, як і вдома. Прийшли з вулиці — першим ділом помили лапи.
По музеях ми ходимо в основному в подорожах. Залишати собаку в готелі, чи в незнайомій квартирі саму я точно не готова. Тому вона завжди з нами, куди б не йшли, навіть на екскурсії в Одеському оперному театрі була. Тільки тссс.
Наповнення нашої собачої «валізи» для подорожей залежить від того, куди саме і на скільки ми їдемо: складані силіконові мисочки для води та їжі; м‘яка сумка-переноска, корм на конкретну кількість днів, Дорожній собачий килимок
Будь-яка зміна звичної обстановки та щоденних ритуалів — це стрес для собаки. Я ж не в змозі їй пояснити, куди ми їдемо, чому, і чи повернемось взагалі. Тому перш ніж почати подорожувати з Аяшею, я поставила собі за мету мінімізувати її стрес під час перебування у нових місцях та серед незнайомців.
Основний раціон моєї собаки зараз – це сухий корм. Але коли ми тільки починали подорожувати разом, вона їла виключно натуралку. Вдома я робила заготівлю їжі для собаки й зберігала в морозильній камері. А от у подорожах з таким годуванням було дуже непросто.